ОЛЕСЬКО
Один з найдавніших в Україні Олеський замок займає вершину високого пагорба, схили якого стрімко піднімаються над рівнинними заболоченими луками річки Ліберція. Уперше замок згадується в 1327 р., коли ним володів запрошений на галицько-волинський престол князь Юрій II - син мазовецького князя Тройдена і руської княгині Марії. Це дає підстави вважати, що засновником замку міг бути один із синів Галицько-Волинського князя Юрія Львовича -Андрій або Лев.
На час заснування замок являв собою муроване овальне у плані укріплення. Протягом XIV ст. замок, перебуваючи на межі галицьких і волинських земель, а згодом опинившись на кордоні між Польщею і Литвою, переходив від одного господаря до іншого. Спершу він належав князю Любарту потім Олександру Корятовичу, а в 1390 р. угорський намісник Галичини князь Владислав Опольський передав замок галицькому католицькому єпископатуВ 1432 р. Олеський замок здобув Владислав Ягайло і передав його Янові з Сієни, нащадки якого стали називатися Олеськими. Вони володіли замком до початку XVI ст.
У 1511 р. володіння було поділено між двома доньками Петра Олеського - Галиною та Ядвігою, а власне, між Каменецькими та Гербуртами. Поступово укріплення перетворилося на магнатську резиденцію. Згодом тут було зведено надбрамну башту, каплицю, кілька корпусів помешкань, викопано й облаштовано колодязь завглибшки близько 42 м. Значна розбудова Олеського замку припадає на початок XVII ст., коли в 1605 р. каштелян львівський і воєвода руський Іван Данилович з роду Гербуртів одружився з Софією Жолкевською і став власником замку. Особливу увагу при розбудові резиденції було приділено архітектурно-пластичному опорядженню замкового двору і житлових приміщень. Замковий двір облаштували відкритими аркадами, а входи в корпуси облямували білокам'яними порталами ренесансної стилістики. У такому вишуканому ренесансному середовищі виховувалася донька Івана Даниловича Софія, яка у 1627 р. вийшла заміж за краківського каштеляна Якова Собеського і через два роки в Олеському замку народила сина - майбутнього короля Польщі Яна III Собеського. У 1682 р., уже будучи королем Польщі, Ян Собеський став власником Олеського замку, сплативши борги Конецпольських, які володіли замком з 1647 р. При Яні Собеському в 1683-1687 pp. занедбаний замок порихтували, внаслідок чого надбрамна башта та дахи набули барокових рис.
У подальшому, серед численних спадкоємців і власників замку, його відновленням з 1719 р. ґрунтовно займалися Жевуські, які перетворили замок на розкішну резиденцію та облаштували парк. Але в 1838 р. під час землетрусу замок зазнав ушкоджень і почав руйнуватись. У 1892 р. комітет опіки старожитностями Польщі викупив замок і провів реставраційні заходи, зокрема, було укріплено контрфорсами стіни зі східного боку, відновлено інтер'єри житлових приміщень.
Нині збережений та реставрований Олеський замок, що в основному сформувався в XVI—XVIІІ ст. і увібрав архітектурно-пластичні мотиви стилістики ренесансу і бароко, складається з двох півовальних двоповерхових корпусів, мурованих з каменю та цегли, та замкового подвір'я з надбрамною баштою між ними. В автентичному стані дійшли до наших днів унікальний білокам'яний портал дверей до західного крила замку та ренесансні облямування вікон; збереглися різьблені плити зі старовинними шляхетськими гербами та архітектурний декор в інтер'єрах.
Таке характерне середовище й дало можливість організувати та розмістити в залах замку експозицію творів середньовічного мистецтва. У 1975 р. у замку відкрито музей – відділ Львівської картинної галереї (нині Львівської галереї мистецтв). Олеський замок є визначною пам'яткою оборонного будівництва на теренах України, зразком, в якому яскраво простежується процес перебудови замку на палац.
Червоноград – Олесько – Золочів – Підгірці(Золоте Кільце)
До Вашої уваги наступні маршрути:
- Червоноград – Зимне – Луцьк
- Червоноград – Луцьк – Колодяжне
- Червоноград – Колодяжне
- Червоноград – Тараканів (форт) – Клевань (тунель кохання)
- Червоноград – Берестечко
- Червоноград – Світязь (озеро)
- Червоноград – Сомин (озеро)
- Червоноград – Соловичі (озеро)
- Червоноград – Дубно
- Червоноград – Почаїв – озеро святої Анни
- Червоноград – Кременець
- Червоноград – Олесько – Золочів – Підгірці(Золоте Кільце)
- Червоноград – Зарваниця
- Червоноград – Унів
- Червоноград – Свірж
- Червоноград – Глиняни
- Червоноград – Львів
- Червоноград – Крехів
- Червоноград – Крехів - Страдч
- Червоноград – Крехів - Заглинне
- Червоноград – Славськ
- Червоноград – Плай (зимовий відпочинок)
- Червоноград – Буковель (зимовий відпочинок)
- Червоноград – Дрогобич
- Червоноград – Скелі Довбуша, карпатський трамвайчик, Гошівський монастир
- Червоноград – Синевір
- Червоноград – Чинадієво (замок закоханих) – Мукачево (замок Паланок) – Берегове – монастир Джублик
- Червоноград – Ужгород
- Червоноград – Берегове – Ужгород
- Червоноград – Берегове – Хуст – Синевір
- Червоноград – Мукачево
- Червоноград – Виноградів
- Червоноград – Хуст (долина нарцисів)
- Червоноград – Іванофранківськ
- Червоноград – Ворохта
- Червоноград – Коломия
- Червоноград – Верховина
- Червоноград – Калуш
- Червоноград – Косів
- Червоноград – Яремче
- Червоноград – Іванофранківськ – Яремче – Ворохта – Верховина – Косів – Яблунів – Коломия
- Червоноград – Одеса
- Червоноград – Коблево
- Червоноград – Затока
- Червоноград – Ялта
- Червоноград – Чернівці
- Червоноград – Камянець Подільський – Хотин
- Червоноград – Хмельницьк (ринок)
- Червоноград – Умань(Софіївський парк)
- Червоноград – Київ – Канів – Умань
- Червоноград – Київ
- Червоноград – Канів
- Червоноград – Вінниця (фонтани)
- Червоноград – Вінниця (фонтани) – Умань (Софіївський парк)