БЕРЕСТЕЧКО

У його околицях 1651 відбулася найбільша битва доби Хмельниччини. Берестечко. Скільки величі й козацької звитяги звучить у назві цього невеликого волинського містечка, розташованого на перетині Львівської (Радехівський район), Волинській (до складу якої входить) та Рівненської областей (Радивилівський район). Берестецька битва 1651 року неодноразово оживає в пам'яті нащадків, щоліта, наприкінці червня - на початку липня, скликаючи до сіл Пляшева, Острів, Солонів тисячі паломників. Багато хто, користуючись нагодою, заїжджають і в саме містечко Берестечко, про який Тарас Шевченко метафорично від імені поля битви писав-промовляв: «Коло Містечка Берестечка на Чотири мілі мене славні Запорожці Своїм трупом вкрілі».

У Берстечку вважають несправедливістю той факт, що Державний заповідник «Поле Берестецької битви» ніби відділений від самого Берстечка, тому адміністративно він опинився в іншій області. Однак, ніхто не ставить там питання про перейменування, навпаки - хочуть, щоб знамениті історичні поля з навколишніми селами відійшли до Волині. Навряд чи подібний переділ областей колись у недалекому майбутньому відбудеться, адже для екскурсантів адміністративно-територіальний поділ не відіграє жодного значення: за день, розташовуючи транспортом, можна і на острові Журавель з його святими храмами та священним саркофагом побувати, і в урочища Монастірщіна і Яма Козацтва просимо, і в Берестечку всі варті уваги історичні пам'ятки оглянути.

А в Берестечку таки є що подивитися і чим перейнятися. Це, зокрема, масивний Свято-троїцький костел, зведений поляками в XVII столітті на честь своєї перемоги під Берестечком. Побудований у стилі рококо він вражає своєю тонкістю і вишуканістю архітектури. На жаль, зараз на ньому вже неабияк позначилися вплив століть і відсутність належної реставрації. Кілька разів ніби й бралися за роботи, однак ентузіазм істориків згасав, а місцеве православне населення не надто цікавиться долею католицького костелу, нехай навіть він із статусом пам'ятки старовини.

Вражає величчю православний Свято-троїцький собор, зведений на початку ХХ століття на честь подвигу козацько-селянського війська. Після завершення початої в 2000 році реконструкції він, як тут стверджують, стане одним з найбільших в Україні, принаймні «підріс» удвічі. Висота головного купола - понад 50 метрів. Сяє золотом хрест, його в гарну погоду видно за десятки кілометрів. В даний час активно прикрашають зовнішні стіни собору. Місцеві парафіяни мають надію, що вже наступного храмове свято зустрінуть у повністю оновленому соборі. Між іншим, зі знаменною подією 1651 пов'язаний і храм XVIII ст. в розташованому поруч з Берестечком селі Кутрів. Є в Берестечку і каплиця святої Теклі (XVII ст.), Присвячена пам'яті українських дівчат, які, не бажаючи потрапити в татарський полон, вчинили заколот і в кінці кінців загинули, є кам'яний стовп на могилі колишнього власника містечка князя Олександра Пронського (XVI ст. ). Від центру Берестечка - рукою подати до колишнього князівського літописного місту Перемиль з його давнім городищем (нині село). Раз побуваєш у цих місцях, як так багато розповідають шанувальнику минулого, - і захоче приїхати сюди знову і знову.

Червоноград – Берестечко