ОЗЕРО СВЯТОЇ АННИ

Якщо ви були в паломництві до Почаївської лаври, помолилися біля місця, де ступала нога Богородиці, випили цілющої води, що тече зі стопи Її, приложилися до чудотворної Почаївської ікони, до мощей преподобного Іова Почаївського, то все ж не поспішайте завершувати свою духовну подорож. Місцеві жителі обов'язково порадять вам відвідати ще одне святе місце, розташоване за кільканадцять кілометрів від Почаєва. Йдеться про цілющі джерела праведної Анни, що пробилися з-під землі. Тут зцілюються недужі і відновлюють в душах спокій і мир християни.

Давній переказ про появу на тутешніх землях цілющих джерел вам залюбки розповість будь-який мешканець Онишківців, що в Лубенському районі на Рівненщині. Отож переказ каже, що в давні часи на місці джерел стояла церква. Та під час татарської навали, коли православний люд потерпав від знущань іновірців, ця церква, завдяки Божому Промислу, була збережена - вона увійшла в землю. Минуло багато часу. В Онишківцях збудували нову церкву. Та на тому місці, де стояла попередня, сталося диво. Дітлахи, що пасли в цій місцині худобу, якось знайшли тут ікону святої Анни. Все село зібралося того дня на місці старої церкви, щоб побачити явлену ікону, її було врочисто перенесено до храму. Та наступного дня ікони в церкві не знайшли - вона дивним чином повернулася на старе місце. Селяни потрактували цю подію так: святині не віддали належної шани. Тому ікону, після відповідного богослужіння, було вдруге перенесено в сільський храм. Однак зранку історія повторилася. Відтоді селяни зрозуміли, що праведна Анна сама обрала для себе місце і нікуди переходити не хоче. Тому тут збудували невелику капличку, в якій і зберігалася ікона. На цьому місці й забили цілющі джерела. Впродовж віків християни приїжджали в Онишківці, щоб викупатись у святій воді і позбутися тілесної та душевної недуги.

У часи войовничого атеїзму влада вирішила знищити місце паломництва християн. Капличку було розібрано і кудись вивезено. А самі джерела засипали торфом, а зверху ще й поклали важкі бетонні плити. Однак святі місця знеславленими не бувають. Джерельна вода пробилася струмком і почала живити навколишні ставки. У 1991 році місцеві селяни знову очистили засипані джерела. Бетонні плити знадобилися для того, щоб вимурувати доволі величенький басейн, де нині збирається цілюща вода. Біля нього збудували кам'яну церковку, колодязь.

Червоноград – Почаїв – озеро святої Анни